Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Agca C$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 5
Представлено документи з 1 до 5
|
1. |
Faraj A. Nanoparticles C60 fullerene modulate apoptosis and proliferation of glioblastoma U-373 cells [Електронний ресурс] / A. Faraj, C. Agca, V. Nedzvetsky, A. Tykhomyrov, I. Prischepa, S. Kyrychenko // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2016. - Вип. 73. - С. 263. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2016_73_71
| 2. |
Agca C. A. Effects of a Propolis Extract on the Viability of and Levels of Cytoskeletal and Regulatory Proteins in Rat Brain Astrocytes: an In Vitro Study [Електронний ресурс] / C. A. Agca, A. A. Tykhomyrov, G. Baydas, V. S. Nedzvetsky // Нейрофизиология. - 2017. - Т. 49, № 4. - С. 290-301. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2017_49_4_5 Перспективність використання прополісу як профілактичного та лікувального засобу є загальновизнаною, проте його цитотоксичні ефекти щодо астроцитів вивчено недостатньо. Досліджено впливи спиртового екстракту прополісу (СЕП) на астроцити головного мозку щура за умов первинної культури, визначаючи ключові молекулярні мішені для дії такого екстракту. Первинні астроцити інкубували з додаванням СЕП у дозах 10, 25 або 100 мкг/мл протягом 24 год, після чого життєздатність клітин оцінювали за допомогою МТТ-тесту. Для встановлення молекулярних механізмів, що лежать в основі клітинної відповіді на дію СЕП, аналізували вміст гліального фібрилярного кислого протеїну (ГФКП), транскрипційного ядерного фактора NF-kappaB, полі(АДФ-рибозо)полімерази (ПАРП) та ангіостатинів, використовуючи Вестерн-блотинг. СЕП зумовлював цитотоксичний вплив, і відповідні ефекти були дозозалежними. Під дією СЕП відбувалася модуляція сигнальних шляхів в астроцитах через впливи на експресію NF-kappaB та ПАРП. У той же час СЕП посилював синтез ГФКП і процес фібрилогенезу; це призводило до активації астроцитів, що передувало пригніченню їх життєздатності. СЕП спричиняв суттєве посилення продукції астроцитами ізоформ ангіостатинів; це може забезпечувати набуття антиангіогенних властивостей зазначеними клітинами. Одержані дані свідчать про те, що дозозалежний цитотоксичний вплив СЕП на астроцити опосередковуються модуляцією реконструкції астроцитарного цитоскелета та функціонування проапоптотичних сигнальних шляхів. Прополіс, його компоненти та похідні є широкодоступними, безпечними та недорогими агентами, котрі можуть бути використані як ефективні засоби для профілактики та терапії низки патологій нервової системи, в тому числі злоякісних новоутворень та нейродегенеративних станів, асоційованих із надмірною активацією клітин астроглії.
| 3. |
Nedzvetsky V. S. Neuroprotective Effect of Curcumin on LPS-Activated Astrocytes is Related to the Prevention of GFAP and NF-kB Upregulation [Електронний ресурс] / V. S. Nedzvetsky, C. A. Agca, S. V. Kyrychenko // Нейрофизиология. - 2017. - Т. 49, № 4. - С. 335-338. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2017_49_4_12 Досліджено впливи відомого антиоксиданта куркуміну (2,0 мкМ) на культивовані нормальні астроцити щура та астроцити, піддані дії 0,01 мкМ ліпополісахариду (LPS). Виявилося, що 24-годинна експозиція астроцитів із LPS призводить до відносно помірного зменшення життєздатності астроцитів (декремент у середньому 22 %). Дія куркуміну зумовлювала вірогідне зменшення такої втрати життєздатності. Аплікація LPS індукувала вірогідне збільшення рівнів ГФКП, NF-kappaB та полі(АДП-рибозо)полімерази (ПАРП) в активованих астроцитах. Куркумін значно зменшував такі ефекти (до 60, 71 та 89 % у порівнянні з відповідними значеннями в астроцитах, підданих ізольованій дії LPS). Отже, куркумін суттєво протидіє зменшенню життєздатності клітин, перебудовам клітинного скелета та розладам NF-kappaB-залежної регуляції в астроцитах, активованих під дією LPS.
| 4. |
Nedzvetsky V. S. The peptidoglycan fraction enriched with muramyl pentapeptide from Lactobacillus bulgaricus inhibits glioblastoma u373mg cell migration capability and upregulates PARP1 and NF-kB levels [Електронний ресурс] / V. S. Nedzvetsky, C. A. Agca, G. Baydas // Biotechnologia Acta. - 2020. - Vol. 13, № 2. - С. 65-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2020_13_2_9 Пептидоглікан є універсальним компонентом бактеріальних стінок, що виявляє різну біологічну активність, включаючи антипухлинний ефект. Протипухлинний ефект різних фракцій пептидогліканів та його похідних є варіабельним. Мураміл пентапептид (MPP) є найбільш повною складовою частиною пептидоглікану. MPP може стимулювати клітинну реактивність так само, як й інші муропептиди. У даній роботі оцінювали інгібіторну дію MPP на життєздатність та міграцію клітин гліобластоми U373MG. Як маркери клітинної реакційної здатності визначали кількість білків PARP1 та NF-kB. Вплив MPP, індукований у клітинах гліобластоми, знижує життєздатність клітин і міграційну активність. Крім того, дія MPP спричиняє підвищення кількості PARP1 і NF-kB у дозозалежний спосіб. До того ж, рівень НАДФН в стимульованих клітинах гліобластоми був знижений у порівнянні з контролем. Таким чином, MPP виявляє протипухлинну дію в клітинах гліобластоми U373MG через виснаження вмісту НАДН і, як наслідок, рівню метаболічної енергії. Крім того, регуляція кількості PARP1 та NF-kB в клітинах гліобластоми може бути важливим механізмом пригнічення міграційної здатності клітин і прогресії пухлини. Одержані результати вказують на те, що мурамил пентапептид може ініціювати зниження міграції шляхом підвищення витрат метаболічної енергії в результаті гліальної реактивації. Подальші дослідження є актуальними і вкрай необхідними для уточнення протипухлинної дії цього муропептиду в гліальних пухлинах.
| 5. |
Özdemir D. KAN0438757: a novel PFKFB3 inhibitor that induces programmed cell death and suppresses cell migration in non-small cell lung carcinoma cells [Електронний ресурс] / D. Özdemir, S. Saruhan, C. A. Agca // Biotechnologia Acta. - 2023. - Vol. 16, № 5. - С. 34-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2023_16_5_5
|
|
|